Перші перекладачі та перші інструменти

Сьогодні існує три різновиди автоматичного перекладу: граматичний; статистичний; гібридний.

Основа з граматики аналізує текст, який застосовується у процесі. Переклад здійснюється на базі словників і граматик, які повністю охоплюють семантику, морфологію, синтаксис. Так текст перетворюється, і зрештою виходять два тексти – вихідний і кінцевий, повністю пов'язані за структурою.

Статистичний переклад здійснюється на базі статистичного аналізу слів і символів. Система виконує аналіз відповідностей у мовній парі, працюючи за принципом самонавчальності. Залежно від розміру словника переклад буде більш-менш точним. Кожний новий текст, перекладений з використанням цієї системи, поліпшується.

Гібридний підхід покликаний об'єднати переваги двох попередніх систем, тому він вважається оптимальним.

Ручка та папір усе ще входять до арсеналу інструментів сучасного перекладача, але арсенал цей дуже розширився. Словники, онлайн-програми, що вміють розпізнавати і рукописний текст, і навіть голосове введення – усе це та багато чого іншого щодня використовують перекладачі в усьому світі.

Як ми вже говорили, електронні словники та глосарії – це завжди зручний пошук, мовні бази, що регулярно оновлюються, відсутність пилозбирачів і нижча ціна.

Електронні словники та глосарії бувають як у межах мовної пари (російська-англійська), так і однієї мови (тлумачні словники). Сьогодні знайти в електронному вигляді можна словники:

Електронні словники лежать в основі онлайн-перекладачів усіх ґатунків, що робить їх чи не найважливішою частиною всієї культури перекладу.

Такі перекладачі працюють на базі вбудованих у них словників. Зазвичай за наявності декількох значень у слова вони обирають те, що найчастіше використовується, що іноді ускладнює роботу або псує результат, але для простих завдань такі перекладачі підходять. Вони згодяться для перекладу якихось простих фраз або офіційних термінів і сталих виразів, оскільки в них закладена чимала класична словникова база.

Основна перевага програм для перекладання тексту в тому, що вони не потребують інтернет-з'єднання і мають великий словниковий запас.

До програм такого класу можна віднести офлайн-словники всіх видів – від класичного оксфордського до нових розумних. Користуватися додатками можна в будь-який час і в будь-якому місці – фактично це просто словник зі зручним електронним пошуком. Оновлення та доповнення для словників можна завантажувати окремо в міру виходу, щоб розширити словникову базу.

Перекладати можна не лише сидячи за столом і зігнувшись над комп'ютером або записами в три погибелі – у XXI столітті все робиться на ходу, у тому числі й переклади. Програми RSI (розпізнавання голосу) і OCR (розпізнавання тексту) уміють робити безліч корисного, причому з мінімальними помилками, якщо не йдеться про рідкісні акценти, сленг чи вузькоспеціальні теми.

Для чого можуть стати у пригоді такі програми? Наприклад, у роботі при підготовці стенограм аудіозаписів для перекладу, при диктуванні – від інтерв'ю до лекцій. Звичайно, тут важливі й зовнішні умови – наявність нормального чутливого мікрофона, мінімум сторонніх звукових перешкод і достатньо чітка (а ідеально – виразна) дикція спікера.

OCR дуже корисні та мають попит. Їм просто немає альтернативи, коли потрібно швидко і якісно оцифрувати величезний обсяг даних. «Руками» таку роботу виконували б у 10-100 разів довше. Програма сканує аркуш і розпізнає, що на ньому зображено, розділяючи текст, зображення і графіки. Тут важливі правильні налаштування, чіткий почерк або друк. І все одно знадобиться виправлення живого перекладача, але з частиною роботи програми все-таки справляються чудово і дуже полегшують життя фахівцям.

Це питання хвилює багатьох, однак навряд чи у перекладачів є привід серйозно хвилюватися, принаймні в найближчі 10 років. Машинний переклад – це по суті своїй перекодування, але переклад сам по собі – це справжнє мистецтво. Художній переклад усе ще непідвласний машинам, навіть найкращим з існуючих (поки що). До того ж найкраще в технологічному плані справи йдуть із найбільш поширеними та вивченими за структурою мовами, зокрема з англійською. Що ж стосується більш рідкісних мов, комплексних і давніх, тут машина ще дуже довго не перевершить людину. Ну і не варто забувати про те, що всі системи перекладу створюються за участі живих людей, а вони, хай як би цього хотілося, не зможуть передати 100% наявних знань машинам. До речі, і творча жилка «залізу» не властива. Поки що.